Ізраїльськими ученими розроблена нова методика прогнозування і лікування пухлини головного мозку. Медики виявили спосіб впливу на білки, відповідальні за розвиток гліобластоми.
Гліобластома
Моніторинг смертельно небезпечних захворювань головного мозку показує страхітливі цифри. Приміром, в США близько 22 тисяч чоловік мають діагноз — гліобластома (рак головного мозку).
Процес лікування дуже складний. Пухлина вражає усі тканини мозку і у більшості випадків не трапляється нагоди вчинити вдалу операцію.
Не дає позитивної динаміки ні опромінення, ні хіміотерапія. З’єднання декількох способів лікування, також дає малий відсоток успіху. Лікарям вдається продовжити життя хворих з гліобластомою на термін близько року. Всього 10ациентов з таким діагнозом живуть більше п’яти років.
Результативні дослідження
Саме у зв’язку з небезпекою розвитку гліобластоми, на відкриття ізраїльських медиків, медичним співтовариством покладаються великі надії. В ході проведеного дослідження був виявлений білок, коефіцієнт сплайсингу hnRNP A2/B1, присутній тільки у хворих на рак мозку різних мір і не виявлявся у здорових людей.
Дослідники провели ряд дослідів. Лабораторні миші були розділені на дві групи.
Першою вводилися ін’єкції клітин пухлини головного мозку в чистому вигляді;
Другий — ін’єкції клітин раку, з кореляцією гена hnRNP A2/B1.
Результати дослідження такі:
- При введенні чистої культури клітин гліобластоми відбувався активний розвиток пухлини.
- У другому випадку, завдяки впровадженню технології по зменшенню числа hnRNP A2/B1 у мишей виникнення хвороби відбувалося зі значно зменшеним показником або симптоми раку не були виявлені взагалі.
Білок-онкоген
Отримані дані номінують білок hnRNP A2/B1 активним онкогеном, що перетворює здорові клітини на уражені раком.
Посилена дія гена hnRNP A2/B1 і його надмірна експресія є головним показником для виявлення у пацієнтів пухлини мозку. На противагу цьому процесу виступає втрата гена hnRNP A2/B1, пов’язана з поліпшенням стану здоров’я.
Таким чином, ізраїльськими лікарями була виявлена нова можливість терапії цього смертельного захворювання. Нині, учені продовжують вивчення генів, що впливають на синтез білка hnRNP A2/B1, і всього що з ним пов’язане.